- абонувати
- abonuwaty
дієсл.abonować
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
абонувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., рідко. Одержувати що небудь за абонементом; одержувати право користуватися чим небудь протягом певного часу … Український тлумачний словник
абонувати — дієслово недоконаного і доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
абонований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до абонувати. || абоно/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
абонування — я, с. Дія за знач. абонувати … Український тлумачний словник